Росія і світ: ізоляція продовжується

08 квітня 2022

Вчора, 7 квітня, спеціальна сесія ГА ООН позбавила росію права голосу у міжурядовому органі системи ООН — Ради з прав людини. Це рішення підтримали 93 країни, проти виступили 24. Ця подія має свої особливості. По-перше, для значної кількості країн-членів ООН тема захисту прав людини є досить чутливою і неоднозначною. Очевидно, через це ряд держав вирішили утриматися. Водночас, проти голосувала "проблемна" група країн — Північна Корея, Білорусь, Сірія, Еритрея, Іран тощо. Традиційно особливу позицію посідає Китай, який нещодавно підписав з РФ велику декларацію, пафос якої зводився до того, що права людини не можуть бути інструментом тиску на будь-які країни. Але важливіше інше — у світі склалася потужна група держав, які, домінуючи в ГА ООН, підтримують Україну і засуджують країну-агресора.

По-друге, рішення ГА ООН — резонансний політико-правовий акт в рамках провідної світової інституції, яка опікується захистом прав людини у світі і безумовно важливо, що російських нацистів позбавили права просувати брехню, інсинуації і фейки на цьому оонівському правзахисному майданчику.

По-третє, рішення ГА ООН є продовженням процесу вилучення росії з міжнародних структур. 16 березня рф викинули з Ради Європи і на черзі припинення участі москви в G-20, ОЧЕС, СОТ, Інтерполі, ЮНЕСЕО тощо.

По-четверте, рішення ГА ООН є однією зі складових тотальної політико-дипломатичної, економічної, гуманітарної ізоляції країни-агресора. З початку війни російські ринки залишили близько 400 світових компаній і корпорацій. Водночас, близько 400 російських дипломатів стали персонами нон-грата в понад 20 країнах світу. Зокрема, Польща видворила 45 росіян з дипломатичними паспортами, Німеччина — 40, Словенія — 33, Франція та Італія — по 30, Іспанія — 25 і т.д. Європейське небо для рф закрито.

Водночас, важливий морально-психологічний аспект мають санкції проти російських бізнесмнів, митців, науковців, спортсменів. Зокрема, у ближчі роки понад 90% міжнародних турнирів для росіян заборонені.

Згадане рішення Ради з прав людини повною мірою обмежує участь росії в ООН. А наступним кроком світової спільноти мало би бути як мінімум жорстке унеможливлення для країни-агресора використовувати право вето в Радбезі ООН для уникнення відповідальності за власні злочини, скоєні в Україні. Зрозуміло, що це, м'яко кажучи, малоймовірно в нинішніх умовах. Але, очевидно, що реформування недієздатного Радбезу ООН має бути на порядку денному світової спільноти.

Михайло Пашков

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки


Народився в 1958 р. в Рославлі Смоленської області.

Освіта:

  • Смоленський педагогічний інститут, факультет російської мови та літератури (1979);
  • Московський інститут молоді, факультет журналістики (1986);
  • Київський інститут політології і соціального управління (1991).
  • Кандидат філософських наук, автор понад 50 наукових праць.

Робота:

  • Протягом 1979–1989 р. працював на різних посадах у районних, обласних та республіканських газетах Росії та Молдови;
  • в 1991–1994 р. — в наукових закладах Національної академії наук України;
  • в 1994–1998 р. — на дипломатичній роботі в посольстві України в Російській Федерації;
  • з грудня 1999 р. — провідний експерт Центру Разумкова;
  • з лютого 2010 р. — директор міжнародних програм.

Має дипломатичний ранг першого секретаря. Остання посада в державних органах — головний консультант Аналітичної служби Апарату РНБО України; 

(044) 206-85-08

pashkov@razumkov.org.ua