Різкий поворот: чому Україну можуть звинуватити у знищенні МН17

11 жовтня 2019

Росія не залишає спроб переглянути результати розслідування по Boeing.

Парламент Нідерландів проголосував за проведення додаткового розслідування ролі України в катастрофі рейсу МН17 над Донбасом у 2014 році. Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що це — інформаційна спецоперація Кремля, яка спрямована на те, щоб перекласти відповідальність за знищення малазійського Boeing на Україну. І поки що наша країна не здатна захищатися від таких спецоперацій.

Росія має достатньо потужні важелі впливу на певні кола в певних країнах. Вона не залишає спроб будь-якими способами нівелювати результати розслідування, яке вже проведено. Нідерландці дали слабину, і Росія цим скористалася. Це спроба Кремля уникнути санкцій та міжнародної ізоляції. З боку європейців — це спроби вийти на новий рівень взаємодії з Росією, щоб не зазнавати економічних втрат.

Основним питанням є те, чому Україна не перекрила повітряний простір, що, нібито, стало передумовою для виникнення такої ситуації. Але Україна вже відповідала, що повітряний простір було перекрито, але на висоті 6 тис. м, куди "діставали" ті зенітні засоби, які були в розпорядженні проросійських організацій на території ОРДЛО.

Проблема в тому, що літак "дістали" з "Бука", про який нічого не було відомо на той момент. Решта зенітних засобів мають "стелю" до 6 км. А на висоті 10 тис. м (саме на цій висоті й було збито Boeing, — "Апостроф") літають лише пасажирські літаки. Наприклад, у Сирії стоять зенітні засоби, які можуть "дістати" такі літаки. Там російські С-125 та С-400. А те, що літак нібито змусили знизитися на певну висоту, про що говорять росіяни, це нісенітниця якась. Докази непричетності України до катастрофи МН17 були передані до суду Нідерландів.

Однак зараз Кремль розганяє інформаційну кампанію. Ми ж просто не вміємо цього робити. Тим часом Кремль ніколи не ганяється за одним зайцем, він завжди ставить кілька цілей. І залежно від того, які больові точки вдалося знайти, вони намагаються досягти максимального результату. Тому зараз публікації про причетність України до катастрофи МН17 почали з'являтися, скажімо, в італійській пресі.

Зараз Росія домагається, щоб з неї зняли звинувачення. Щоб у всьому звинуватили Україну. Щоб вона постала перед міжнародним співтовариством як недодержава, з якою неможливо розмовляти. А після цього піднімуть питання про зняття санкцій.

Коли ведеться інформаційна війна, в ній виграє та сторона, яка вміє користуватися ініціативою. Ми її втратили і навіть не намагаємося перехопити. Ми весь час програємо, і не тільки в цій темі. Потрібно було б постійно піднімати питання про вину Росії, про невинуватість України в різних аспектах, під різними кутами зору. Ця тема не повинна вщухати. Але ми не можемо дозволити собі фейки, та й не вміємо їх робити. А от Росія може дозволити собі нечесні методи ведення кампанії, чим і користується.

У Росії постійно заявляють, що слідча група брала інформацію з соцмереж, а тому така інформація ненадійна. Але всі відеоматеріали пройшли перевірку. Часто й розвідка бере інформацію з соцмереж. Та й взагалі — мало що там не подобається Росії. Триває суд над злочинцем, він вимагає доказів. Йому їх надають, а він каже — а мені вони не подобаються.

Якщо країна визнана стороною конфлікту, вона взагалі не повинна брати участь в таких речах. Докази надаються суду, слідчій групі, а не країні, яка відповідає за злочини. Росія неодноразово надавала фейкову інформацію. І про наш винищувач, і про те, що постріл було зроблено не з тієї позиції. Але є методи перевірки такої інформації. Якщо обман розкриється, Росію просто визнають винною.

Які підстави для притягнення української влади до відповідальності? Те, що небо не було закрите? Так, воно було закрите! Те, що "Бук" там опинився? А до чого тут Україна? Вигадки — це не підстава притягати когось до відповідальності або навіть до дачі показань. Я не бачу ніяких причин для резонансу в українському політикумі.

Україна повинна виступити з політичними заявами. Звернутися до слідчої комісії, щоб вона ще раз вимагала наявність необхідних документів, які виключають участь України в цій афері. Всі документи, які надаються слідчій комісії, є конфіденційними. Тому, якщо Україна наважитися їх опублікувати, то тільки за згодою слідства. Тут повинна бути добра взаємодія з людьми, які там працюють.

Джерело:

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua