Реформа армії: навіщо запроваджують інститут старших сержантів

14 червня 2019

Такі зміни потрібні для структуризації особового складу та приведення військових звань ЗСУ до стандартів НАТО, а також для формування професійного сержантського корпусу.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«Якщо ми беремо курс на професіоналізацію армії, то професіоналізму можна досягти й зі строковиками. Дайте їм служити 5 років, і за цей час можна зробити з них професіоналів. Але це буде дорого», — зазначив Сунгуровський.

Часто говорять, що контрактна армія дорожча, але це не так. Якщо підрахувати весь цикл проходження служби, то навчання строковиків, потім звільнення строковиків, крім підготовки резерву, несе чималі витрати, уточнив він.

«При цьому за час, встановлений на сьогодні, професіонала зі строковика зробити не можна», — додав він.

Необхідно поступово переходити на змішану систему з великою кількістю контрактників. При цьому відносини між офіцером і рядовим контрактником істотно відрізняються від відносин з призовником, підкреслив він.

«Контрактники іноді виявляються старші за віком, ніж начальник. Узагалі, це більш професійна, більш підготовлена людина, з якою потрібно зовсім інакше вести справи. Тому запроваджується інститут старших сержантів», — пояснив Сунгуровський.

За його словами, запровадження інституту сержантів — дуже серйозний і важливий крок.

«Його запроваджують для того, щоб, окрім іншого, ще й послабити навантаження на молодший офіцерський склад. Вже не буде такого державного замовлення на підготовку молодих офіцерів. Зате підвищиться навантаження на підготовку старших сержантів, а їх готують зазвичай не в академіях, училищах, а на курсах підготовки. Тобто це дешевше», — констатував він.

Крім економічних мотивів, інститут старших сержантів — це саме та ланка в ЗСУ, на якій лежатиме навантаження з підготовки, забезпечення ефективності та атмосфери у військових колективах. Інститут сержантів є в багатьох країнах і зарекомендував себе з позитивного боку, наголосив фахівець.

На його думку, має змінитися вся система, не лише звання.

«Має змінитися вся система кадрового підбору, робота з кадрами. Потрібне запровадження системи кадрового менеджменту. Це не лише зміна військових звань. Кожне військове звання передбачає якісь повноваження, якусь відповідальність. Усе має змінитися. Якщо змінювати лише звання, ми нічого не доб'ємося. Інакше можна як завгодно тасувати звання, а результату не буде. Питання системне», — резюмував Микола Сунгуровський.

Джерело:

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua