Путін визнав українців носіями російської мови: які можуть бути наслідки

23 березня 2020

Президент РФ Володимир Путін визнав українців носіями російської мови і ще більше спростив надання громадянства. Сайт 24 каналу запитав експертів, навіщо це Кремлю і чим це може обернутися для України.

Що сталося?

Днями президент РФ Володимир Путін підписав зміни до закону про громадянство РФ. Ним встановлюється можливість визнання громадян Білорусі й України, які вільно володіють російською мовою, носіями російської мови без проходження процедури співбесіди.

Рада Федерації прийняла цей закон 11 березня. Путін підписав також інший документ, який передбачає скорочення з 6 до 3 місяців єдиного терміну розгляду заяв про прийом в російське громадянство в спрощеному порядку. Обидва закони набувають чинності через 90 днів з моменту офіційного опублікування.

Для чого це Путіну?

Як зазначає Настоящее время, російський нардеп Костянтин Затулін не приховував, що це робиться для масової роздачі російських паспортів і для того, щоб можна було масово "паспортизувати" тих "росіян", які живуть за кордоном.

Експерти ж сходяться на думці, що це йде в контексті путінської доктрини щодо того, що "немає українців, як окремого народу, а вони належать до спільного "русского мира". Саме це рішення є одним із інструментів, щоб русифікувати ті народи, які Путін вважає одним — Білорусь та Україну.

Якщо говорити у вужчому контексті, то, як зазначив у коментарі сайту 24 каналу директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, це дає обгрунтування російському втручанню у справи України. А також — виправдання військової агресії зараз і в майбутньому під гаслами захисту носіїв російської мови, яких вони вважають своїми представниками.

Також, за словами експерта, це полегшує інтеграцію українців, які будуть виїжджати в Росію.

"Те, що не треба здавати тест на знання російської мови, ніби за визначенням українці, як і білоруси, визнаються тими, хто має знати російську. Тобто це — намагання посилити певні зв'язки чи залежності України від Росії. І, на майбутнє, виправдати можливе посилення своїх агресивних дій відносно України", — зазначає Юрій Якименко.


Джерело:

Юрій Якименко

Президент Центру, шеф-редактор журналу "Національна безпека і оборона"


Народився у 1967 р. у Черкасах.

Освіта: 

Київський державний університет імені Т. Шевченка, філософський факультет (1991);

аспірантура The University of Manchester (Велика Британія) за фахом "політична теорія" (ступінь магістра економіки, 1994);

аспірантура Інституту філософії Національної Академії наук України за фахом "соціальна філософія" (1995).

Кандидат політичних наук (2013), автор понад 40 наукових праць та понад 200 публікацій у ЗМІ.

Робота:

У 1991–1995 р. — працював в Українській спілці ветеранів Афганістану;

у 1995–2002 р. працював в Адміністрації Президента України на посадах старшого, головного консультанта, завідувача відділу, заступника керівника Головного управління з питань внутрішньої політики; Остання посада на державній службі — заступник керівника Управління з питань політичного аналізу та планування Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України. Державний службовець 4 рангу;

з квітня 2002 р. — провідний експерт Центру Разумкова;

з травня 2005 р. — директор політико-правових програм Центру Разумкова;

з листопада 2011 р. — заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-92

yuri@razumkov.org.ua

yuri.yakimenko