сайт в режимі налагодження, якщо ви не знайшли, що шукали можете відвідати стару версію сайту

Понеділок, 12 лютого 2018 11:07

Навіщо МЗС вирішило повернути представництво в Ужгороді?

Автор

Потрібно розуміти, що це не консульство. В кожному разі, відновлення роботи представництва – правильний крок.

Про це в коментарі "Слову і Ділу" розповів співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, оцінюючи рішення Кабміну про відновлення роботи представництва Міністерства закордонних справ в Ужгороді.

"Сенс ініціативи полягає в тому, що сьогодні йдуть активні переговори з угорською громадою в цьому регіоні. Керівництво МЗС робить обережні кроки, які спрямовані на те, що діалог все-таки розвиватиметься й дасть певний результат. Однією зі сторін цього діалогу є представники меншин на території Закарпаття", – зазначив Пашков.

За його словами, для оптимізації діалогу, інституалізації цього процесу, мабуть, і ухвалили таке рішення.

"Це правильне рішення. Тому що є необхідність постійної присутності МЗС, потрібні прямі контакти, не наїздами, дистанційно, а на місці. Необхідне регулярне спілкування з угорською громадою", – уточнив експерт.
На його думку, в контексті тих складних проблем, які виникли між Будапештом і Києвом останнім часом, це слушний крок.

"Позиція угорської сторони, яка зорієнтована на перешкоджання Україні в євроінтеграції, неадекватна. Цей вузол потрібно розв'язувати", – додав він.

Однак поки зарано робити висновки про радикальні настрої Будапешта, наголосив фахівець

"Парламентські вибори в Угорщині пройдуть у квітні 2018 року. Потрібно дочекатися їхніх результатів. Ситуація може перейти в більш-менш оптимальне русло", – припустив Пашков.

Крім того, вже є рішення Венеційської комісії й цілком можливий компроміс щодо освітнього закону, підкреслив він.

"Може бути дискусія щодо статті 7. Йдеться про продовження адаптаційного періоду. Тому цілком можливі компромісні варіанти. Не варто роздувати з цього радикальну проблему. Це намагається зробити угорська сторона, але лише з огляду на внутрішній порядок денний", – констатував фахівець.

Він акцентував, що проблема угорської громади лежить не лише на МЗС.

"Важливо, що підключилися Міністерство освіти та Кабмін. Це стосується етнічної меншини, а її потреби пов'язані не лише із зовнішньою політикою, але й із соціально-культурною сферою. Це завдання різних міністерств і відомств", – резюмував Михайло Пашков.

джерело

Останнє редагування Понеділок, 12 лютого 2018 11:21
Михайло Пашков

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки

натисніть для детальної інформації

 Народився в 1958 р. в Рославлі Смоленської області.

Освіта:

  • Смоленський педагогічний інститут, факультет російської мови та літератури (1979);
  • Московський інститут молоді, факультет журналістики (1986);
  • Київський інститут політології і соціального управління (1991).
  • Кандидат філософських наук, автор понад 50 наукових праць.

Робота:

  • Протягом 1979–1989 р. працював на різних посадах у районних, обласних та республіканських газетах Росії та Молдови; 
  • в 1991–1994 р. — в наукових закладах Національної академії наук України; 
  • в 1994–1998 р. — на дипломатичній роботі в посольстві України в Російській Федерації;
  • з грудня 1999 р. — провідний експерт Центру Разумкова;
  • з лютого 2010 р. — директор міжнародних програм.

Має дипломатичний ранг першого секретаря. Остання посада в державних органах — головний консультант Аналітичної служби Апарату РНБО України; 

 

Телефон: (044) 206-85-08

 Електронна пошта: pashkov@razumkov.org.ua

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.