НАТО воювати не буде: повернення Криму загрожує ядерною війною

29 березня 2019

Перед президентськими виборами, які відбудуться вже 31 березня, кандидати продовжують влаштовувати аукціони небаченої щедрості, кидаючись обіцянками. Так, чинний глава держави Петро Порошенко заявив, що відразу після своєї перемоги на виборах він поверне Крим. Наскільки ця обіцянка реальна, а також чи можна було запобігти анексії півострова — "Апострофу" розповів директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Про декілька років, тим паче кілька місяців — не йдеться. Цим навіть не пахне. Я давно вже говорив, що Крим повернеться у наступному 1954 році (у 1954 році відбулася передача півострова Україні, — "Апостроф"), тобто коли Росія сама його віддасть.

З тим угрупованням, яке зараз знаходиться у Криму, ні Україна, ні НАТО не будуть воювати, тому що там вже розміщена ядерна зброя. Воювати із цим угрупованням — це значить початок ядерної війни. Ніхто цього не робитиме. Треба було з самого початку не віддавати Крим.

Чия це помилка? Це і наша, і міжнародна помилка. До цього моменту, (анексії Криму, — "Апостроф") в 2014 році, Захід був налаштований на те, щоб якимось чином заспокоїти Росію. Там заплющували очі на те, що РФ вже перетворилася на суто тоталітарну державу. Вкладалося багато грошей в її демократизацію, хоча було зрозуміло, що ніякої демократизації в Росії в принципі не може бути: те, що зшите силою, тільки силою може бути й утримано. Щойно дати слабину — все просто розсиплеться. Все зшите нитками.

Захід жив ілюзіями — мовляв, не треба Росію дратувати, і нам про це говорили. Тобто у НАТО не було тих ресурсів, які воно могло ефективно протиставити РФ, стримати її.

Це була спільна помилка, і українська в тому числі. Насправді були оперативно-технічні можливості для того, щоб вивести війська заздалегідь, це ж не в один день сталося. Агентурна мережа розгорталася і в Криму, і на Донбасі ще з 2004 року.

Про це доповідали, про це всі знали. Навіть за час каденції Наливайченка на посаді глави СБУ (2006-2010 роки, — "Апостроф") робилися кроки, щоб скоротити кількість офіцерів ФСБ у складі Чорноморського флоту. Тому що неодноразово вказувалося на те, що Чорноморський флот РФ грає в Криму дестабілізуюче.

Було достатньо ресурсів, аби не допустити здачі Криму.


Джерело:

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua