Виходячи з того, що ми у стані збройного конфлікту, який приніс величезні жертви, територіальні та економічні втрати Україні, думаю, ставлення громадян до Росії суттєво змінилося. І це підтверджують дані наших соціологічних досліджень. 80% громадян сумарно визначають відносини між Україною та Росією як погані або ворожі. Це вже показник. Інший показник — більшість громадян не бачать перспектив покращення таких відносин не те що в коротко-, а й у середньостроковій перспективі, навіть у перспективі 50 років. Серед громадян побутує думка, що найближчим часом відносини залишаться без змін або погіршаться — це понад 70% населення. А якщо є оптимізм, то лише на перспективу 5–10 років. Але наразі можна сказати, що перспектив для відновлення колишнього ставлення українських громадян до Росії немає.
Ще є міфи — надзвичайна річ, яка важко долається. Скажімо, якщо говорити про міф «один народ», то понад 60% українців вважає, що українці та росіяни — різні народи. Але водночас чверть населення каже, що це один народ.
Щодо «братніх народів» тут у нас більш як половина громадян вважає, що українці та росіяни — братні народи. Хоча порівняно з 2016 роком ця цифра зменшилася: було 62%. Але питання в тому, що люди в це поняття вкладають? Якщо тут мова про спільну історичну спадщину, походження від одного слов’янського кореня, то це одне, якщо про сам характер відносин, братерський, то це інше пояснення. Тут не можна сказати, яка частка аргументації в тих 50%.
Але зрозуміло, що українці значною мірою усвідомили свою окремішність унаслідок подій останніх років — це факт. Хоча б тому, що понад 60% поділяє думку, що Україна має відмінну від інших держав історію, яка не прив’язується до іншої країни. Це показник того, що українці усвідомлюють себе іншим народом, іншою нацією. Зміни почалися з 2014-го. І ми їх фіксуємо зараз, в останні роки.
