Чесний бюджет Гройсмана. Економісти оцінили очікування Кабміну від 2017 року

19 вересня 2016

Насамперед дуже чітко потрібно розуміти, що окремі фрагменти бюджету нічого не пояснюють. Вони вказують на загальний напрям розмірковувань уряду про те, що може бути. І з одного боку, 3–4% зростання економіки виглядає ніби привабливо. Але з іншого боку, для країни, яка хотіла б вийти з глибокого провалля, у яке потрапила за останні два-три роки, це дуже низький показник. Тому, на жаль, ці 3%, про які йдеться, лише вказують на те, що уряд сподівається, що громадяни, бізнес поступово почнуть самі одужувати.

Якщо ми подивимося на досвід багатьох країн, які дійсно виходили з провалля, то зрозуміємо, що потрібно говорити про 5–7%. Інакше це не відновлення, а лише спроба чи ось чогось досягти. Тож у цьому контексті уряду потрібно бути більш чітким, наполегливим і вказувати, за рахунок яких саме інструментів збирається досягти цих показників.

Низька інфляція може бути забезпечена, якщо не буде підвищення житлово-комунальних тарифів. На жаль, поки що ми не можемо бути впевнені в тому, що підвищення не буде. Якщо інфляція буде на рівні 8–10%, то дуже важко сподіватися, що реальні показники добробуту матимуть тенденцію до суттєвого підвищення.

Уряд не має ресурсів і для того, щоб значно і суттєво підвищувати мінімальні соціальні стандарти. Ті цифри, які зараз озвучують на грудень, вже були закладені минулого року.

Показник дефіциту бюджету дуе важливий для макроекономічної стабілізації. Але знову ж таки, не можна розглядати його окремо. Україні потрібна висока збалансованість державних фінансів.

Якщо ми знову звернемося до світового досвіду, то побачимо, що одночасно зі стабілізаційними заходами багато країн вдавалися саме до монетарної фіскальної експансії, до розширення фінансування, що могло призводити певним чином до зростання дефіцитів бюджету, дефіцитів державних фінансів. Але якщо економіка, отримавши додаткові ресурси, прискорювалася, розширювалася, то це давало можливість вилучити додаткові ресурси на покриття цих самих дефіцитів.

Тому не можна сказати, що от ми завтра знизимо дефіцит бюджету — і все буде добре. І навпроти, цілком можливо, що певне підвищення і інфляції, і дефіцитів бюджетів не буде носити деструктивний характер, а буде платою за прискорене економічне відновлення, що цілком можна допускати.

Тож в цілому, не можна сказати, що в урядовому проекті бюджету є якісь надзвичайно важливі, проривні показники. Поки що ми йдемо у тенденціях і в інерції, яка була закладена наприкінці минулого-початку цього року.


Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм


Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському.

Освіта:

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 — директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 — радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. — професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-90

yurchyshyn@razumkov.org.ua