сайт в режимі налагодження, якщо ви не знайшли, що шукали можете відвідати стару версію сайту

П'ятниця, 22 грудня 2017 13:58

Армія України: хто сказав, що №30?

Автор

У цьогорічному рейтингу найсильніших армій світу Global Firepower Україна зайняла 30-те місце, отримавши від укладачів індексу позицію між Швецією та М'янмою. Передрукована вітчизняним Міністерством оборони, ця інформація вже довгий час "гуляє інтернетами" й в умах українців вже встигла закарбуватися, як константа. Українці сприйняли рейтинг загалом схвально: приємно усвідомлювати свою належність до трьох десятків найсильніших мілітарних держав світу, зважаючи на те, що ми відбудовуємо свою армію "з нуля", як запевняють очільники країни. Щоправда, український споживач вкупі з Міністерством оборони виявився аж занадто довірливим – Z здійснив розвідку, результати якої підважують довіру до цього індексу. А, отже, армія України може виявитися і зовсім не №30...

Автором рейтингу "Глобальна вогнева потужність" є американський проект Military Factory, котрий публікує новини та аналітику про війська, озброєння, воєнну історію. Щороку навесні він оновлює дані на сайті Global Firepower Index, формуючи новий рейтинг найсильніших армій планети.

Цього року укладачі індексу дали армії України 0,5664 бала – майже всемеро менше, ніж найсильнішій армії світу – американській, зате в 13 разів більше, ніж найслабкішому війську планети – Бутану.

Незважаючи на те, що свіжий рейтинг публікується щороку у квітні, цього року інформаційна хвиля здійнялася в Україні аж у серпні, коли цей рейтинг передрукувало на своєму сайті Міністерство оборони України. "Збройні сили України включено в top-30 кращих армій світу", – хизувався сайт українського оборонного відомства.

Той факт, що дані міжнародного індексу передрукував у себе офіційний армійський ресурс, вже точно мав би свідчити про те, що рейтинг "Глобальної вогневої потужності" є для нас компліментарним.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник каже, що всі рейтинги мілітарної потужності слабують на достовірність даних. З його слів, багато центрів використовують для порівняльного аналізу каталоги інформації штибу CIA World Factbook – Всесвітньої книги фактів, укладеної Центральною розвідувальною агенцією США (відомою в нас як ЦРУ).

"Якщо виберете якусь сферу, зайдете й подивитеся в це видання, то побачите, що точність інформації має певний люфт. Дані, які наводяться, можуть бути якоюсь точкою відліку, але я навряд чи брав би це 100-відсотково на віру, а тим більше включав би до якихось рейтингів", – пояснює пан Мельник, і влучає прямісінько "в яблучко", тому що, згідно з анотацією, опублікованою на сайті Global Firepower, автори рейтингу використовують як джерело для свого індексу щорічник CIA World Factbook. Можливо, саме тому рейтинг Даніеля Пучека і має доволі високу популярність у різних країнах, бо оперує великим масивом досить валідних вихідних даних.

Зі слів Олексія Мельника, у світі є декілька авторитетних установ, які займаються вивченням вогневої потужності країн. Це велика робота, котра вимагає компетентного і прискіпливого аналізу, значних розумових ресурсів. Мельник наводить як приклад якісного дослідження британський довідник The Military Balance, котрий щорічно публікує Міжнародний інститут стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies). Цього довідника нема у відкритому доступі – його продають онлайн за передплатою.

"Є спеціалізовані видання, цілі інститути, які збирають інформацію, аналізують. Їхня робота є дуже цінною, а передплата коштує чималі гроші. А що дістається людині безкоштовно, то там і якість відповідна", – коментує Мельник.

З його слів, навіть авторитетні установи у своїх дослідженнях використовують методику, котра не завжди дозволяє скласти реальне уявлення про ту чи інші дію держави у мілітарній сфері. Для прикладу, Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру (СІПРІ) в своїй аналітиці щодо обсягу постачання озброєнь використовує оцінки, котрі базуються на загальновідомій ціні типових одиниць озброєнь. "Тобто, – тлумачить Мельник, – він оцінює продаж воєнних потенціалів, а не наводить реальну ціну, закладену в контрактах".

Що ж до індексу Global Firepower, то пан Олексій каже: "Я би точно не став посилатися на це дослідження у своїй роботі".

Відповідаючи на питання, навіщо цей індекс вирішило цитувати Міністерство оборони України, він відповідає: "Всім приємно, коли тебе хвалять, коли ти отримав високу оцінку".

джерело

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки

oleksiy.melnyk

натисніть для детальної інформації

 Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980-2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001-2004 р. — Центр Разумкова.

2004-2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005-2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

Телефон: (044) 201-11-95

 Електронна пошта: melnyk@razumkov.org.ua

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

. Новини центру