Світова економічна динаміка характеризується неоднозначними проявами, зумовленими необхідністю забезпечення стійкого зростання в умовах суперечливих глобальних тенденцій. Так, окрім «традиційних» завдань зростання і розвитку, сьогодні перед урядами та міжнародними фінансовими інститутами дедалі частіше постають проблеми, спричинені значними змінами в глобальній економічній структурі, а також зміною головних акторів формування сучасних світогосподарських зв’язків.

Ще складнішими є завдання для України, яка в умовах зовнішньої агресії має не лише стабілізувати економічне та суспільно-політичне середовище, але й реалізувати політику стійкого довгострокового розвитку. Ситуація ускладнюється тим, що упродовж років незалежності Україна «заблукала» між двома інтеграційними векторами — Росія vs ЄС, а з тим замість потенційних вигод отримувала лише втрати і збитки. Сьогодні, коли російський вектор не лише вичерпав себе, але й є суттєво обмеженим, перед Україною постають завдання пошуку нових ніш у світовому поділі праці, активного входження в глобальні конкурентні ринки та середовища.

Зрозуміло, що привабливі ринки розвинутих країн є важко досяжними для нереформованої економіки. Водночас, Україна продовжує утримувати певні абсолютні та відносні переваги в розвитку економіки, якості трудових ресурсів, виробництві тощо, насамперед порівняно з великою групою країн, що розвиваються. Тому варто усвідомити, що Україна фактично не має альтернативи, крім стрімкого виходу на нові (відносно молоді) висхідні ринки.

Саме дослідженню нових зовнішньоекономічних та інтеграційних можливостей для України й присвячена ця аналітична доповідь Центру Разумкова.

У першому розділі розглядаються особливості динаміки сучасного глобального економічного середовища та визначається зростання значимості і впливу висхідних країн на розвиток світової економіки. Серед висхідних країн виокремлюються чотири найкрупніші, які на початку 2000-х років утворили економічну групу БРІК і які значною мірою формують загалом економічний потенціал висхідних економік. Тому в другому розділі увага зосереджена на висвітленні головних складових, які характеризують економічні стан, зміни та суперечності таких країн. У третьому розділі більш детально розглядаються особливості економічного середовища двох азійських гігантів — Китаю та Індії — оскільки саме ці країни, за визнанням фахівців, зможуть стати новими глобальними лідерами вже найближчими десятиліттями. У висновках до перших трьох розділів узагальнюються головні напрями та перспективи глобального розвитку в середньостроковій перспективі.

Четвертий розділ присвячений аналізу чинників і складових прискорення інтеграційної політики України в частині зміцнення позицій на ринках і в проектах висхідних країн, насамперед ініційованих Китаєм, як найбільш динамічною економікою сучасності. На завершення подаються пропозиції стосовно інституційних, інвестиційних і структурних змін української економіки, втілення яких сприятиме прискоренню економічного відновлення України і входженню в глобальні інтеграційні процеси.

Авторські статті є невід’ємною складовою дослідження і висвітлюють фахове бачення конкурентних можливостей і стратегічних економічних напрямів для України, її виходу на ринки окремих країн і регіонів світу.

Аналітичне дослідження підсилено результатами опитування соціологічною службою Центру Разумкова українських експертів і підприємців стосовно можливостей виходу України на ринки висхідних країн, а також її залучення до глобальних інтеграційних процесів.

Генеральний директор Анатолій Рачок

Читати весь текст аналітичної доповіді «Перспективи входження України у ринки висхідних країн»